Стаття: Коломийський НВК № 9 «Школа – природничо-математичний ліцей»  зустрічає гостей

6 березня в Коломийському НВК № 9 «Школі – природничо-математичному ліцеї» відбулося засідання «Школи педагогічної майстерності» вчителів початкових класів міста. Члени «Школи педагогічної майстерності» – керівники методичних об’єднань учителів початкових класів і груп продовженого дня.

Мета засідання – впровадження в практику роботи вчителів початкових класів програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчально-виховного процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Програма була насичена. Директор закладу Пасічна Г.М. ознайомила з якісним складом вчителів початкових класів, розповіла про завдання початкової ланки в ліцеї. Заступник директора з науково-методичної роботи Курчій С.В. презентувала роботу методичного об’єднання вчителів початкових класів. На уроці «Я і Україна» в 3 класі вчитель Баб’юк Г.Є. поділилась досвідом роботи з формування в учнів уміння користуватися різноманітною довідковою літературою, орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією.

Учасники семінару активно працювали на практичному занятті «Комфортність навчання», яке підготувала  практичний психолог Матейчук О.В. Учитель початкових класів Вінтонюк Т.І. приймала гостей у фіто-кафе «Ключі здоров’я».

Зі слів директора ІМЦ Волощук У.З., керівники методичних  об’єднань отримали багатий матеріал для роботи в своїх закладах.

Галина Кучірка,

керівник «Школи педагогічної майстерності»

Стаття: День ліцеїста

За три роки Коломийський природничо-математичний ліцей встиг запрезентувати себе як надзвичайно харизматичний заклад.

І що цікаво – харизма ця оправдана.  Ліцеїсти з кожним роком приносять все більше перемог. На сьогодні це справді престижний заклад для обдарованих дітей, непідроблений патріотичний дух, дисциплінованість, прекрасна науково-технічна база, ретельний підбір педагогічного колективу, хороші умови у навчальних класах – саме те, що робить навчальний заклад відповідним до звання і привабливим для батьків та учнів.

Днями ліцей святкував день заснування, який традиційно співпав із посвятою у ліцеїсти. П’ятдесят двоє учнів перейшли на вищий рівень навчального процесу. Тепер у них буде істотно більше занять із улюблених дисциплін.

– Сьогодні ми справді можемо пишатися досягнутим, – каже директор ліцею Ганна Миколаївна Пасічна., – але це тільки початок!

Наталія Сандецька,

вчитель української мови та літератури

природничо-математичного ліцею

Стаття: Культурно-національні та патріотичні чинники виховання ліцеїстів

15 вересня в природничо-математичному ліцеї було проведене нетрадиційне засідання методичного об’єднання класних керівників. Воно пройшло у формі  етичного тренінгу.

Сьогодні наше суспільство переживає  час риторичного ренесансу. Це відбувається і в багатьох інших країнах світу, зокрема Німеччині, Франції, Італії. Разом із тим ми відчуваємо  занепад слова й духовної культури особистості. Риторичний ренесанс в Україні пов'язаний зі зростанням демократичних тенденцій.

Ми пам'ятаєм, що культура особистості є  система духовно-моральних та інтелектуальних цінностей. Саме культура формує особистість  майбутнього управлінця, політика. Без культурного розвитку нації не можна побудувати самодостатню державу.

Становлення України як суверенної держави можливе тільки за умови її духовного відродження. Виконати  таке завдання під силу лише людям, які усвідомлюють себе патріотами своєї батьківщини. Для цього замало бути хорошим спеціалістом, знавцем своєї справи — необхідно знати і любити землю, на якій живеш, усвідомлювати, заради чого ти працюєш. Тож навчально-виховний процес просто немислимий без виховання національно-патріотичних цінностей у молодого покоління.

Ми відвідуємо музеї та експозиції  нашого міста, зовсім поруч є музей Степана Бандери, є багато видатних  подвижників  української духовності, які живуть поруч з нами . Чи достатньо ми ознайомлені з музеями та історико-культурними пам'ятками нашого багатогранного Прикарпаття?

 Ми  працюємо за ціннісними орієнтирами ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави є одним з найважливіших орієнтирів, який виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосві­домості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Найбільш ефективним завжди вважалося виховання на прикладах життєдіяльності батьків (історії роду, народу), величі державної мови, культури, видатних здобутків ,зокрема — починаючи від авторів літописів, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха,  П.Сагайдачного і Б.Хмельницького, Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка ,М. Грушевського, К.Ушинського ,С. Русової , В. Сухомлинського.

Всі вони та навіть французький письменник, мислитель   Жан Жак Руссо вимагали радикального перетворення системи виховання. Культурно-моральне  виховання вважали найголовнішим і першочерговим педагогічним завданням: «...сформувати серце, судження і розум» Вони критикували  практику виховання  епохи феодалізму. Так, віддання дитини під нагляд гувернера або у школу-пансіонат руйнувало сімейні зв'язки, чим завдавало непоправної моральної шкоди багатьом поколінням. А що відбувається в сім`ях нашої держави сьогодні?

Першими вчителями дітей є їхні батьки. Тому й виховний процес має починатися з виховної роботи класних керівників з батьками; роз’яснення батькам та усвідомлення ними ролі матері та батька, природи  і прав дитини;розуміння того, яку роль відіграє в житті дитини особистий приклад батьків: і в сімейних стосунках, і  до історії народу, до рідної природи, мови, культури,  і держави; до норм поведінки; зрештою — до процесу власного культурного зростання, бажання й уміння виховувати дітей.

Визначальною постаттю завжди  був, є і буде УЧИТЕЛЬ. Власне, наше з вами завдання виховати  фізично-духовного, культурного,  національно свідомого громадянина нашої держави. Але тут нам звичайно не обійтись без  вродженої любові до дитини та природного нахилу до виховання, до синтезу народної педагогіки.

Народну педагогіку упродовж тисяч років творили люблячі матері, батьки (бабусі і дідусі), які заради щастя дітей самі проявляли взірці праці й культури, людяності, сумління, совісті й честі, вміння матерів берегти і множити культурні традиції. Творити та виховувати  загальнолюдські цінності.

Нелегко бути класним керівником. Саме він тримає руку на пульті класу, всі проблеми якого стають його проблемами.

На процес виховання впливають різні чинники, які зумовлені об'єктивними та суб'єктивними причинами, а також особливостями соціально-економічного розвитку суспільства. Ті чи ті чинники впливають на зміст, форми, засоби й методи виховання.

Об'єктивні чинники — це особливості будівництва незалежної України, відродження національної самобутності українського народу,  розвиток господарства на засадах ринкових відносин, розширення масштабів спілкування з громадянами інших країн, особливості соціально-економічного розвитку.

Суб'єктивні чинники — це соціально-педагогічна діяльність сім'ї, діяльність громадських організацій, цілеспрямована діяльність засобів масової інформації (література, кіно, телебачення та ін.), закладів культури й мистецтва (театри, музеї тощо).

Метою етичного тренінгу було спрямувати  процес виховання на розвиток дитини, як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, майбутньої еліти держави .

Підбиваючи підсумки класні керівники зауважили, що без культурного розвитку нації не можна побудувати самодостатню державу  і ми повинні незважаючи на будь-які обставини та причини виховувати  справжніх патріотів нашої держави!

Мар`яна Лисишин,

заступник директора з виховної роботи

природничо-математичного ліцею 

Стаття: Успішно склали тест ... уже студенти вишів!