0.0
0.1
2
3
4.1
4
5
6
7
9.1
9.2
9.5
9


Про нас пишуть

Освіта Коломиї, жовтень 2011 року

Стаття: Культурно-національні та патріотичні чинники виховання ліцеїстів

15 вересня в природничо-математичному ліцеї було проведене нетрадиційне засідання методичного об’єднання класних керівників. Воно пройшло у формі  етичного тренінгу.

Сьогодні наше суспільство переживає  час риторичного ренесансу. Це відбувається і в багатьох інших країнах світу, зокрема Німеччині, Франції, Італії. Разом із тим ми відчуваємо  занепад слова й духовної культури особистості. Риторичний ренесанс в Україні пов'язаний зі зростанням демократичних тенденцій.

Ми пам'ятаєм, що культура особистості є  система духовно-моральних та інтелектуальних цінностей. Саме культура формує особистість  майбутнього управлінця, політика. Без культурного розвитку нації не можна побудувати самодостатню державу.

Становлення України як суверенної держави можливе тільки за умови її духовного відродження. Виконати  таке завдання під силу лише людям, які усвідомлюють себе патріотами своєї батьківщини. Для цього замало бути хорошим спеціалістом, знавцем своєї справи — необхідно знати і любити землю, на якій живеш, усвідомлювати, заради чого ти працюєш. Тож навчально-виховний процес просто немислимий без виховання національно-патріотичних цінностей у молодого покоління.

Ми відвідуємо музеї та експозиції  нашого міста, зовсім поруч є музей Степана Бандери, є багато видатних  подвижників  української духовності, які живуть поруч з нами . Чи достатньо ми ознайомлені з музеями та історико-культурними пам'ятками нашого багатогранного Прикарпаття?

 Ми  працюємо за ціннісними орієнтирами ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави є одним з найважливіших орієнтирів, який виявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосві­домості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Найбільш ефективним завжди вважалося виховання на прикладах життєдіяльності батьків (історії роду, народу), величі державної мови, культури, видатних здобутків ,зокрема — починаючи від авторів літописів, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха,  П.Сагайдачного і Б.Хмельницького, Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка ,М. Грушевського, К.Ушинського ,С. Русової , В. Сухомлинського.

Всі вони та навіть французький письменник, мислитель   Жан Жак Руссо вимагали радикального перетворення системи виховання. Культурно-моральне  виховання вважали найголовнішим і першочерговим педагогічним завданням: «...сформувати серце, судження і розум» Вони критикували  практику виховання  епохи феодалізму. Так, віддання дитини під нагляд гувернера або у школу-пансіонат руйнувало сімейні зв'язки, чим завдавало непоправної моральної шкоди багатьом поколінням. А що відбувається в сім`ях нашої держави сьогодні?

Першими вчителями дітей є їхні батьки. Тому й виховний процес має починатися з виховної роботи класних керівників з батьками; роз’яснення батькам та усвідомлення ними ролі матері та батька, природи  і прав дитини;розуміння того, яку роль відіграє в житті дитини особистий приклад батьків: і в сімейних стосунках, і  до історії народу, до рідної природи, мови, культури,  і держави; до норм поведінки; зрештою — до процесу власного культурного зростання, бажання й уміння виховувати дітей.

Визначальною постаттю завжди  був, є і буде УЧИТЕЛЬ. Власне, наше з вами завдання виховати  фізично-духовного, культурного,  національно свідомого громадянина нашої держави. Але тут нам звичайно не обійтись без  вродженої любові до дитини та природного нахилу до виховання, до синтезу народної педагогіки.

Народну педагогіку упродовж тисяч років творили люблячі матері, батьки (бабусі і дідусі), які заради щастя дітей самі проявляли взірці праці й культури, людяності, сумління, совісті й честі, вміння матерів берегти і множити культурні традиції. Творити та виховувати  загальнолюдські цінності.

Нелегко бути класним керівником. Саме він тримає руку на пульті класу, всі проблеми якого стають його проблемами.

На процес виховання впливають різні чинники, які зумовлені об'єктивними та суб'єктивними причинами, а також особливостями соціально-економічного розвитку суспільства. Ті чи ті чинники впливають на зміст, форми, засоби й методи виховання.

Об'єктивні чинники — це особливості будівництва незалежної України, відродження національної самобутності українського народу,  розвиток господарства на засадах ринкових відносин, розширення масштабів спілкування з громадянами інших країн, особливості соціально-економічного розвитку.

Суб'єктивні чинники — це соціально-педагогічна діяльність сім'ї, діяльність громадських організацій, цілеспрямована діяльність засобів масової інформації (література, кіно, телебачення та ін.), закладів культури й мистецтва (театри, музеї тощо).

Метою етичного тренінгу було спрямувати  процес виховання на розвиток дитини, як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, майбутньої еліти держави .

Підбиваючи підсумки класні керівники зауважили, що без культурного розвитку нації не можна побудувати самодостатню державу  і ми повинні незважаючи на будь-які обставини та причини виховувати  справжніх патріотів нашої держави!

 

Мар`яна Лисишин,

заступник директора з виховної роботи

природничо-математичного ліцею 

Освіта Коломиї, вересень 2011 року

Стаття: Успішно склали тест ... уже студенти вишів!

З метою поглибленого навчання дітей за вибраними ними освітніми галузями в нашому місті створено природничо-математичний ліцей — заклад нового типу, в якому апробуються нові парадигми освіти, зміст і технології навчально-виховного процесу. Важливим показником якості знань і в цілому інтелектуального розвитку ліцеїстів - е результати зовнішнього незалежного оцінювання.
Цього року всі випускники ліцею, успішно склавши тести, отримали гарні результати. Учні, навчаючись у хіміко-біологічній групі, чотири роки поглиблено вивчали хімію та біологію. Саме з цих профільних
предметів усі абітурієнти набрали більше 190 балів. А випускниця ліцею 2011 року Аліна Панчошак склала ЗНО з хімїі, набравши максимальну кількість тестових балів - 200. Дівчина ще з дитинства мріяла стати лікарем, тому після сьомого класу вступила до природничо-математичного ліцею в хіміко-біологічну групу. Аліна з восьмого класу поглиблено вивчала хімію, працювала з додатковою літературою, брала участь у предметних олімпіадах з хімії та біології (1, II та III турах), хімічних турнірах (міських та обласних). І мрія юної коломиянки здійснилася: вона — студентка Буковинської державної медичної академії. Крім цього вищого навчального закладу, Аліна подавала документи ще в три вузи: Івано-Франківський національний медичний університет, Вінницький національний медичний університет ім. Пирогова та Київський національний медичний університет ім. Богомольця. У всі чотири виші коломиянка вступила на державну форму навчання та за покликом серця місцем навчання обрала Буковину.
Максимальна кількість балів, набраних учнем під час складання ЗНО, - це, насамперед, титанІчна праця вчителя. Учителька хімії природничо-математичного ліцею Людмила Гулик прагне кожен урок зробити цікавим, а навчання бажаним. Педагог покращує знання учнів із хімїі шляхом використання інтерактивних методів навчання, на уроках створює атмосферу творчого пошуку. Людмила Миколаївна намагається забезпечити всебічний розвиток учня: уміння логічно мислити, робити передбачення, висновки, узагальнення, вирішувати проблеми. Вчителька, як і всі вчителі ліцею, навчає учнів, озброюючи їх знаннями, вміннями та навичками. Причому акцентує саме на останньому, адже знання людина з часом втрачає, а от уміння застосовувати їх на практиці, аналізувати, оцінювати та зіставляти є неоціненними.
Марина Косован,
учителька української мови і
літератури природничо-
-математичного ліцею.
 

Освіта Коломиї, березень 2011 року

Стаття: Орлиний злет Шевченкового духу

В Україні від найдавніших часів до сьогодення не бракує героїв, але на вершині їх стоїть не воїн, не мудрий законодавець, а  Дух нації в особі Тараса Шевченка. Цей дух — незгасимий вогник, що осяяв Україну, це дзвін, що розбуджує сонних, звертає заблудних на певну дорогу  і кличе до братання і згоди. Шевченківський дух нагадує нам :

Свою Україну любіть,

Любіть її во врем’я люте,

В останню тяжкую хвилину,

За неї Господа моліть.

Дбаючи про виховання молодого українського покоління, в природничо-математичному ліцеї м. Коломиї  вчителі щорічно проводять заходи, присвячені великому Кобзареві.  І в цьому році Шевченківські дні були насичені конкурсами дитячих малюнків, стіннівок (вернісаж творчості Кобзаря), читців, приурочені багатогранній творчості великого генія та поета Т.Г. Шевченка.                      

Філологи ліцею разом зі своїми вихованцями провели цікаві позакласні заходи: пошуково-дослідницька робота старшокласників   “Поет Шевченко –передусім лірик” (вчитель – Білейчук Д.М.), літературна вітальня “Вшануємо Кобзаря” ( вчитель – Цибуляк І.І.).    Родзинкою тижня стала літературно-музична композиція  “Орлиний злет Шевченкового духу”, яку підготували учні 7-А класу.  Щоб показати велич і неповторність творчої спадщини Т. Шевченка, ліцеїсти переплели у літературно-музичний вінок  декламування  поезій   та виконання  пісень на слова поета.  Тут звучали відомі твори Кобзаря: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати»,  «Зоре моя вечірняя», «Заповіт». Увесь час на  літературному святі був присутній дух патріотизму , а ім’я Тараса Шевченка  пломеніло у серцях ліцеїстів,  мовби пророчий голос із Вічності кликав  усіх: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте…», «Молися, сину.  За Вкраїну  його замучили колись…».

Молімось і працюймо,  глибоко і щиро шануймо  великого сина України – Тараса Шевченка, і хай надалі Дух його  наповнює наші серця патріотизмом,   добротою, нескореною волею та шаною  до всього рідного.

 

           Роксолана Партей,

 заступник директора з виховної роботи

 природничо-математичного ліцею

Освіта Коломиї, лютий 2011 року

Стаття: Форум лідерів учнівського самоврядування

З метою підвищення ефективності роботи органів учнівського самоврядування на місцях 26 січня в центрі патріотичного виховання ім. С.Бандери в Івано-Франківську відбувся форум учнівського самоврядування області. На форум запрошено губернатора області Михайла Вишиванюка,Зінаїду Болюк – начальницю управління освіти й науки ОДА та представників управління освіти й науки Івано-Франківської міської ради.
На форумі найкращих лідерів Івано-Франківської області я мав честь представляти мо¬дель учнівського самоврядування «Лідер» м. Коломиї, як одну із кращих в сучасному загальноосвітньому на¬вчальному закладі. Крім мене, свою_діяльність презен¬тували лідери учнівських організацій міст Городенки та Богородчан.
Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, робиш висновок, що молодій людині, такій, як я, яка будує успішну кар'є¬ру, конче необхідні навички лідера (професійного менед¬жера), підкріплені власним практичним досвідом, Але де взяти такий досвід вчорашньому випускникові? Уявіть ситуацію, коли молода людина хоче за один рік стати майстром спорту з плавання шляхом вивчення спеціаль¬ної літератури. «Неможливо», - скажете ви. Всі знають, щоб стати професіоналом у спорті, потрібні роки вис¬нажливих тренувань.
Завершальним етапом форуму були вибори голови учнівського самоврядування Івано-Франківської області та склад депутатської ради, до якої я теж увійшов за кількістю набраних голосів присутніх на форумі лідерів,
Я, член депутатського складу учнівського парламен¬ту міста Коломиї, запрошую всіх охочих лідерів загально¬освітніх шкіл міста та гімназії тісно співпрацювати один з одним у міській організації учнівської молоді нашого міста «Лідер», адже ми, як майбутнє нашої держави, повинні виконувати обов'язки, покладені на нас, як на громадян України, а також сприяти розбудові громадянського сус¬пільства в нашій країні, одним Із елементів якої є демо¬кратизація системи освіти через розвиток міського учнів¬ського парламенту.
Святослав ВОЛОЩУК, 
ліцеїст природничо-математичного ліцею