Відповідь дуже проста: без стресу. Працюючи з дитиною, слід уникати надто сильної мотивації на успіх, яка вганяє всю родину в стрес, так що в гонитві за знанням втрачається сам його сенс. В таких випадках дитина не вчиться самостійно працювати. Вона привчається боятися і з нетерпінням чекає на закінчення «тортур».
Часто теж чую таке: «Та він просто не хоче займатися. Лінивий». Або: «Хоч як я стараюся, до нього не доходить». Я в таке не вірю. Що таке лінь? Відсутність інтересу, волі чи «натхнення»? Коли так, то треба обов’язково розібратися в причинах такого стану дитини – як медичних, так і соціальних. Правильний підхід до такої ситуації – це активна співпраця з фахівцями. І грубою помилкою з боку батьків чи вихователів буде ставити на дитині штамп, що вона, мовляв, лінива чи нетямуща «від природи» – і після цього розслаблятися, бо ж «нічого тут не вдієш»…

 Найкраще буде, коли сам дорослий займе позицію дослідника і спробує заохотити дитину разом з ним досліджувати світ (тобто постарається розбудити в неї пізнавальний інтерес). Коли дитина побачить перші результати та успіхи, то в неї з’явиться бажання вчитися, задоволення від пізнання нового. Їй сподобається думати, вона буде тішитися з власних успіхів. А це і є адекватна мотивація. Саме цього ми й маємо навчити дитину.
Отже, працюючи з дитиною, я зосереджую увагу не так на результаті, як на самому процесі роботи. Що це означає? Для мене дуже важливо, який у дитини настрій, чи з інтересом вона сприймає завдання, скільки часу вона потребує на роздуми, чи вміє користуватися підказками. Найважливішим своїм завданням я вважаю показати дитині: ЦЕ ЦІКАВО! Це така гра! Коли дитина вловлює це послання, вона раптом перестає бути лінивою, а очка починають світитися радісним «Я розумію!» І тоді процес пішов.
Щодо методичних порад, то на сьогодні корисних методик безліч. Їх автори рекомендують, як правило, щоденні заняття по 15-20 хв.  Завдання повинні відповідати вікові, але для того, щоб дитина справді розвивалася, слід працювати «на невелике випередження».   

Вміння, які повинна мати дитина у 6-7 років:

УВАГА:

·                     виконувати завдання не відволікаючись близько 15 хвилин;

·                     знаходити 5-6 відмінностей між предметами;

·                     утримувати в полі зору 8-10 предметів;

·                     самостійно, швидко і правильно виконувати завдання за зразком;

·                     точно копіювати продемонстрований візерунок або рух.

ПАМ’ЯТЬ:

·                     запам’ятовувати 8-10 картинок;

·                     розповідати з пам’яті казки (дитячі оповідання), вірші, описувати з пам’яті зміст картинки;

·                     повторювати в точності текст з 3-4 речень.

МИСЛЕННЯ:

·                     визначати послідовність подій;

·                     складати розрізану картинку з 9-10 частин;

·                     знаходити і вміти пояснити невідповідності на малюнках;

·                     знаходити і вміти пояснити відмінності між предметами і явищами;

·                     знаходити зайвий предмет, уміти пояснити свій вибір.

 МАТЕМАТИКА:

·                     називати числа в прямому і зворотньому порядку;

·                     співвідносити цифру і число предметів;

·                     складати і вирішувати задачі в одну дію на додавання і віднімання;

·                     оперувати арифметичними знаками;

·                     вимірювати довжину предметів з допомогою умовної мірки;

·                     визначати час за годинником. 

МОВЛЕННЯ:

·                     правильно вимовляти звуки;

·                     визначати місце звука в слові;

·                     використовувати в мовленні складні речення різних видів;

·                     складати розповідь за сюжетною картинкою (серією картинок);

·                     складати речення з 5-6 слів;

·                     ділити слова на склади. 

ДРІБНА МОТОРИКА:

·                     вільно володіти олівцем і пензликом при різних видах малювання;

·                     зображати на малюнку декілька предметів, пов’язуючи їх певним сюжетом;

·                     штрихувати чи розмальовувати малюнки, не виходячи за контури;

·                     передавати в малюнку точну форму предмета, пропорції, взаємне розташування частин.

 СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО:

·                     називати своє ім’я, прізвище, по-батькові;

·                     називати ім’я, прізвище, по-батькові батьків;

·                     знати назву свого міста (села), столиці, Батьківщини;

·                     знати послідовність пір року, частин доби, днів тижня;

·                     називати весняні, літні, осінні та зимові місяці;

·                     відрізняти диких тварин від свійських, перелітних птахів від зимуючих, садові квіти від польових, дерева від кущів;

·                     називати явища природи, нашу планету і її супутник.

Готуючи дитину до школи, батькам важливо також мати адекватні очікування щодо її успіхів у навчанні. Відомий психолог Лев Виготський сформулював важливу з цього погляду концепцію зони найближчого розвитку. Основна ідея полягає в тому, що важливо оцінити не лише актуальний стан розвитку дитини, а й її потенційні можливості до навчання. Те, що дитина ще не може зробити сама, але вже може виконати з допомогою дорослого, якраз і є її зоною найближчого розвитку. Цього її найлегше навчити. Коли дитина почне самостійно виконувати те, що раніше робила тільки з вашою допомогою, можна буде рухатися далі, допомагаючи їй подолати наступну сходинку.

Коментарі